Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) — процес виявлення та фіксації на потенційно небезпечних об’єктах факторів та можливих джерел виникнення небезпеки, на підставі яких об’єкт може бути визнаним об’єктом підвищеної небезпеки відповідного класу.
Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об’єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.
Суб’єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один ОПН, організовує розроблення і складання декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки.
Декларація безпеки складається на основі дослідження суб’єкта господарської діяльності, ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій, що пов’язані з експлуатацією цих об’єктів.
Для ОПН, що експлуатуються, декларація безпеки складається як самостійний документ, а для ОПН, що будуються (реконструюються, ліквідуються), як складова частина відповідної проектної документації.
Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством за повноту та достовірність відомостей, поданих у декларації безпеки.
Декларацію безпеки можуть складати на основі досліджень ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій, пов’язаних з експлуатацією цих об’єктів, суб’єкти господарської діяльності незалежно від форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об’єктів.
